Параанальні залози у кішок: їх функції, а також причини та лікування запального процесу
Зміст
Запалення параанальних залоз зустрічається не так часто, але може завдати вихованцю масу дискомфорту. Звернення до лікаря та своєчасне виявлення захворювання допоможуть приступити до лікування на початкових стадіях. Комплексний підхід позбавить улюбленця від неприємних симптомів і усуне запальний процес.
Що таке параанальні залози у котів
Параанальні залози є парними залозами зовнішньої секреції. Вони виділяють густий секрет, що має різкий запах. Кішкам це необхідно для того, щоб мітити свою територію. Крім того, специфічний запах привертає увагу інших особин. Дані залози зовнішньої секреції також беруть участь у обмінних процесах. Самоочищення проток відбувається під час випорожнення, але іноді такий процес порушується. У нормі залози виділяють секрет у сфінктер і розташовуються поруч із анальним отвором.
Запалення може виникнути при неправильному годівлі тварини. Якщо в раціоні кішки переважають хрящі та кістки, то травлення може порушитись, в результаті з`явиться запор, який нерідко провокує застій секрету. Додатковим фактором розвитку запалення є ожиріння. Якщо тварина страждає на зайву вагу, то обмінні процеси у неї порушуються, що відбивається на функціонуванні параанальних залоз.
Травмування заднього проходу є однією з найчастіших причин виникнення запального процесу. Рідше провокатором патології стають глистні інвазії. Із запаленням частіше стикаються домашні кішки, оскільки вони є менш рухливими, ніж вуличні.
Параанальні залози розташовуються на анальних мішечках, які прикріплені до прямої кишки. Секрет, що виділяється, покращує проходження калових мас, що полегшує процес дефекації.
Що таке параанальні залози і чому вони запалюються?
Симптоми запального процесу
3 основні ознаки, що вказують на запалення параанальних залоз:
- вихованець кусає основу хвоста;
- кішка їздить на попі;
- улюбленець весь час накульгує або піднімає задню лапу під час ходьби.
Додаткові симптоми:
- кішка постійно притискає хвіст до анального отвору;
- є неприємний запах від вихованця, який не проходить навіть після купання;
- анальний отвір тварини здається брудними та злегка припухлими;
- погіршується загальне самопочуття та апетит.
Запальний процес може супроводжуватися підвищенням температури, але це не завжди. При виникненні тривожних симптомів важливо оглянути область ануса вихованця. Якщо є припухлість, різкий запах і почервоніння, необхідно обов`язково звернутися до ветеринара.
Симптоми запалення
Способи лікування
Усунення запального процесу можливе лише за допомогою застосування комплексу засобів. В першу чергу проводиться механічне чищення параанальних залоз, яка сприяє звільненню від секрету, що накопичився. На другому етапі здійснюють знезараження за допомогою місцевих антисептиків. І в останню чергу застосовують антибактеріальні засоби, які допоможуть позбавити вихованця запального процесу та ускладнень.
Намагатися самостійно вилікувати кішку не рекомендується. Необхідно звернутися до ветеринара одразу після виявлення проблеми.
Механічна чистка
Такий спосіб приносить масу дискомфорту вихованцю, тому важливо залучити до допомоги іншу людину. В іншому випадку очистити залози самостійно не вдасться. У домашніх умовах можна застосовувати лише зовнішній спосіб, тому що внутрішній вимагає необхідних навичок. Насамперед слід одягнути рукавички та зафіксувати кішку.
За допомогою бавовняної серветки спробувати видавити вміст заліза. Для цього потрібно захопити область анального отвору двома пальцями з боків та злегка стиснути. Не слід перестаратися, адже процедура і так болюча. Виділення секрету з різким запахом свідчить у тому, що маніпуляція відбувається правильно. Після закінчення процедури область ануса потрібно продезінфікувати за допомогою хлоргексидину.
Внутрішнє чищення самостійно виконувати не рекомендується. Таку маніпуляцію на занедбаних стадіях проводить ветеринар. Він одягає рукавички та змащує вказівний палець вазеліном. Потім вставляє його в анальний отвір вихованця і легко натискає. Великий палець дозволяє зафіксувати залізу. Таке чищення є більш ефективним, особливо якщо секрет вже загуснув.
Увага! Якщо при зовнішній маніпуляції в домашніх умовах секрет відокремлюється важко, то не варто натискати занадто сильно. Це свідчить про те, що рідина загуснула при запаленні і в даному випадку самостійно впоратися з проблемою не вдасться.
Як проводити механічне чищення
Використання місцевих засобів
Не всі люди морально готові до описаних вище процедур, тому в домашніх умовах також часто вдаються до використання місцевих антисептиків. Для того щоб допомога вихованцю впоратися із запальним процесом, можна скористатися синтоміциновою маззю. Але для початку необхідно придбати для кота спеціальний комір, який запобігатиме вилизуванню засобу.
Синтоміцинову мазь потрібно наносити тонким шаром на анальний отвір тварини. Робити це необхідно 2 рази на добу протягом 10 днів. Синтоміцинова мазь має протизапальну дію, активний компонент ефективний проти широкого спектру хвороботворних бактерій.
Ще одним ефективним засобом, який може допомогти при запаленні параанальних залоз, є препарат Левомеколь. Мазь має протизапальну та протимікробну дію, прискорюючи загоєння ушкоджених тканин. Такий засіб потрібно наносити 2 рази на день на область ануса кішки. Курс лікування – 10 діб.
Додатково рекомендується використовувати ректальні свічки з левоміцетином, які допомагають усунути запалення. Їх потрібно вставляти вихованцю в пряму кишку 1 раз на день. Але про можливість застосування останнього препарату слід проконсультуватися з лікарем, тому що у запущених випадках ректальні свічки можуть зашкодити.
Для прискорення загоєння тканин можна застосовувати метилурацилову мазь, що стимулює процеси регенерації. Цей препарат можна придбати у вигляді свічок. Найзручніше використовувати для лікування кішок мазь. Її потрібно наносити на область анального отвору 2 рази на день. Курс лікування становить - 7-10 діб.
Застосування місцевих антисептиків є ефективним після механічного чищення параанальних залоз.
Промивання параанальних залоз
Промивання проводить тільки фахівець у запущених випадках, коли інші способи не дають результату. Для процедури використовують антисептичний розчин перманганату калію, хлоргексидин або Мірамістин. Кішку фіксують у нерухомому стані. Лікар бере шприц без голки та набирає розчин. Потім вставляє наконечник в отвір залози та заливає антисептик, потім злегка натискає на область ануса для того, щоб вся рідина витекла.
Процедуру повторюють кілька разів. Роблять це доти, доки із залози не витікатиме прозора рідина, що свідчить про відсутність гною та густого секрету. Після промивання область ануса змащують антисептичними мазями та відправляють вихованця додому.
Промивання нерідко поєднують з механічним чищенням параанальних залоз. Такий комплексний підхід дозволяє позбавити кішку від болю та відновити нормальний відтік секрету.
У яких випадках потрібне хірургічне втручання
У деяких випадках лікар радить видалити параанальні залози. Показанням є постійна закупорка проток, при якій секрет не виділяється самостійно. Постійне механічне чищення - великий стрес для тварини, оскільки процедура супроводжується сильним дискомфортом. Іноді видалення залоз полегшує життя не тільки господареві, а й кішці.
Операція проходить під загальним наркозом. Хірург виробляє 2 надрізи в області розташування залоз. Потім січуть їх разом із протоками та накладає шви. Операція не займає багато часу. У місці втручання залишається лише невеликий шов, який швидко гоїться. Тварина відновлюється за найкоротший термін. У цей період вихованець повинен приймати вітаміни для якнайшвидшого одужання.
Єдине за чим слід стежити після операції, так це за тим, щоб у вихованця не було запору. В іншому випадку шви можуть розійтися. Додатково показано регулярне оброблення місця втручання антисептиками.
Плюси операції:
- відсутність ускладнень;
- виключення ризику рецидиву;
- відсутність неприємного запаху від вихованця;
- мінімальний ризик інфікування анальних мішечків.
Хірургічне втручання показано ще й при формуванні абсцесу, який виникає при запущеній формі запального процесу. У такому разі гнійник видаляється разом із залозами. При цьому мінімізуються ризики небезпечних для життя тваринного ускладнення.
Які процедури можна проводити самостійно
У домашніх умовах можна проводити зовнішню чистку залоз, але тільки за умови повної впевненості в наявності запального процесу. У жодному разі не можна вдаватися до промивання або внутрішнього очищення. При цьому можна травмувати анальний отвір або пряму кишку, що може призвести до наслідків. У домашніх умовах також можна використовувати антисептичні мазі та ректальні супозиторії. Однак слід взяти до уваги, що свічки слід застосовувати лише тонкі та маленькі. Великі супозиторії завдадуть болю вихованцю і користі не дадуть.
Що робити при запаленні у кошеня
Запальний процес у кошенят трапляється в поодиноких випадках і може відбуватися при частих запорах, спровокованих неправильним харчуванням. Проблема може виникати у недоношених та слабких тварин. Якщо параанальні залози запалилися у кошеня, то рекомендується показати його ветеринару.
Однак, можна спробувати обійтися і місцевими засобами. Рекомендується використовувати протизапальні мазі, такі як Левомеколь, Синтоміцин та ін. Зазначені препарати слід наносити тонким шаром перед сном протягом 7 днів. Крім того, не слід забувати про комір, інакше кошеня просто злиже ліки.
Що робити не рекомендується:
- використовувати супозиторії;
- проводити механічне чищення;
- намагатися промивати залози.
Додатково як профілактика рекомендується дати кошеняті глістогінний засіб, адже до закупорки проток можуть призвести і гельмінти. Засіб слід підбирати виходячи з ваги тварини.
Правила профілактики та гігієна
Для профілактики виникнення запального процесу рекомендується дотримуватись наступних правил:
- Слідкувати за руховою активністю вихованця. Якщо кішка буде більшу частину часу перебувати в нерухомому стані, то високий ризик застою секрету. Важливо частіше грати з вихованцем.
- Виключити з раціону кістки та хрящі. Урізноманітнити меню тварини. Раціон повинен бути збалансованим і включати рослинну клітковину, білки, жири та вуглеводи. Годувати кішку лише сухим кормом не можна.
- 1 раз на 1-2 місяці оглядати область ануса тварини на предмет запального процесу та інших патологічних змін.
- При частих запаленнях параанальних залоз вдатися до їх видалення. Операція ніяк не позначиться на здоров`ї вихованця.
- Купувати тільки якісний корм.
- Зміцнювати імунітет вихованця. Тварина має споживати спеціальну траву та вітаміни, які можна придбати у зоомагазині.
- Контролювати вагу улюбленця. Не перегодовувати кішку, але встановити режим харчування.
- Періодично глистогонити тварину. Проводити таку процедуру рекомендується 1 раз на 3 місяці.
Важливо стежити за гігієною анальної зони у вихованця. Для цього потрібно 1 раз на 4-8 тижнів очищати цю область за допомогою розчину Мірамістину. Достатньо змочити ватний диск у ліках і акуратно обробити анальний отвір, особливу увагу приділяючи залозам. Однак якщо вихованець веде активний спосіб життя, правильно харчується і не страждає на запори, то таку процедуру можна проводити рідше. Бажано 1 раз на рік проходити плановий огляд у ветеринара. Лікар зможе розпізнати патологію на початкових стадіях розвитку.
Увага! При перших симптомах захворювання не слід вдаватися до механічного чищення, важливо відразу ж звернутися до лікаря, оскільки ознаки запального процесу можна сплутати з іншими небезпечнішими захворюваннями.
Запалення параанальних заліз може спровокувати небезпечні наслідки. При цьому можуть формуватися абсцеси та нориці. Щоб запобігти таким ускладненням, важливо не затягувати з лікуванням і вчасно відвідати лікаря. При комплексній терапії стан вихованця швидко покращується і він одужує за короткий термін.